g_abizyanov

От за шо я люблю отечествєную прєсу – так це за правду. Нічого від нас не скривают, а наоборот – уся правда наружу раскорячєна. Це я к тому, шо в свободноє врємя часто люблю пачітать щось із нашої рідної прєси. Жєлательно компютерної шоб заодно і грамотность цию подтянуть. Так от, откриваю я свєжий журнал Hi-Tech Pro і бачу там матеріал розумних людей під назвою ПРАКТИКА: Обучающее и развивающее ПО для детей. Там всякі програми тіпа шо компютер не врєдний для детєй та можна з нього багато полєзного взяти для себе. Але ж картінка одна в цей статьє меня вдахнавіла по самую глубіну души. Бо вот она

Дуже полєзная статья як на мене, бо пєдобір плахого не пасавєтує.

Тут говорят шо вішла якась іграшка компютерна, де в одной із сцєн треба вбивать толпу мірних русскіх (мірниє русскіє – це вже смішно, так). Тіпа террористи-мазохисти і всє дела, розстрелівают усіх в аєропорту бєз разбору. Так от москальске правітельство тут же швиденько покопалось у російськом варіантє ігри та оттудава вирізало цє непотребство. А ти шо для приставок (ну к телевізору) просто запрєтілі. Може времєні не було, а може не знали де там колупатися треба шоб вирізати.

Так от усе це натуральній націоналізм в чістом віде, як говорить Сємен Петрович з другого под’езда. Він у міждународній ситуації розбирається дуже кльово тому я йому вірю. Коли б там були не москалі, а нєгри чи жиди? Та ніхто б не обратіл вніманія на цю іграшку, но тут же своїх вбивають, а москалі на це рєагіруют дуже агресівно – дістають з шафи тєльняшки та починають бити ржавими лінкорами себе у груди.

А ще вони там книжки про наркоманів запрєтілі. Це ж треба додуматися, написати книжку про наркомана. Шоб я ото сів та сочиняв шось про Пашку-дрозофіла, який з “Момєнтом” не розстається. Я там полистав той список пісатєлей, шо про наркоманов насочіняли, та пойняв, шо вони там усі якісь мутніє. На одні фамілії глянуть, так одні наркомани. Всіх цих Пересреверте  і Філіпдиков треба перевіряти одразу, а потім вже книжки їх разрєшать. Можє вони нєнормальні псіхіческі і ім таблєткі надо давать? А якщо людина з фамілією Хуй прийде до вас додому та зпедофіліт дітей? Корочше, кругом опасності.

Ще коли 60 років назад я пєрвий раз попав в інтернєт, то сразу начав собі составлять таку єнциклопєдію тварюк, які його насєляют. С каждим годом їх становілось всє більше, тому я вибросив стару тетрадку, а взяв великий зошит на 96 страніц. Шоби мєста хватіло. Сьогодні хочу з вамі поділитися кусочком того, шо я понасобірал, поскольку я вже інформован по самоє нехочу. Будєм резать правду-матку.

БЛОГЕР
Переважно молоді люди без опрєделенной целі в житті і з твердим жєланіем заработать кучу бабла. Вони мають компьютєр та інтернет, тому думають шо можуть стати дуже відомими, якщо зроблять там свій сайт та начнуть писати туди за гроші. Гроші вони планують брати з піар-менеджерів (про цих потвор далі) різних компаній, які думають шо блогєр ахрєнеть який папулярний і кращє розмістити рекламну статью у нього на странічкє ніж обклеїти 10 тролєйбусів у городі. Тіпа як жєлающіх купити прокладки буде більше, якщо про них напише якиись Вася Пупс та ще потім у твітері замєтку ляпнє “очєнь, очєнь круто. маст хєв, особєнно в ету даждлівую пагоду”

Блогєри ходять на курси та читають всякє барахло під назвою “Як стати таким жє багатим далбайобом як я” і “Розплануй свій час так щоб хватало на утрєнній дроч”. Іскрєнне считают шо це поможєт їм стать багатими, поки кредитній ланос стоїть у гаражі поломаний. Постіно збираютсья на всякі мєропріятія де всі ходять з нотубуками та надувають щьоки від осознанія собствєнной важності. Тут жє пишуть про це у свій блог та розкидують сцилки друзям в надєждє шо це допоможе їм заробити ще 5 центів на банєрах, які поставлєні вже півроку назад але ніхуя нє допомогають. Потім розходяться і знов уже із дому пишуть про те як всьо було кльово і скільки полєзних людей вони там зустріли.

Сладкій сон блогєра – пріход піар-менеджера якоїсь великої компанії який скаже “На, Васю, тобі сто кусков – напиши про мило “Дуру” пару добрих слів у сєбе на странічкє”. Ну ілі на худой конєц возьмуть работать у Кіевстар.

продолжєніе следует…

 Мнє тут часто говорят шо твітер - це новий способ общєнія. Не знаю шо казать по єтому поводу, но у нас с бабой всєгда було трошки другоє общеніе. Разок по головє жахнуть чимось тяжолим - і любую інфєкцію, як умствєнную так і фізічєскую, снімає аж бегом. А ви тут про якийсь твітер мєні кажете.

Толік казав шо там якєсь ограніченіє і много буков пісать неможна. То шо ж це за такий тупий сервіс, коли він не може маї букви обработать? Я звик медлєнно і падробно все гаваріть, шоб доходіло до каждого ідіота, тому мєні явно замало тих букв. От буває собака насре прямо на підлозі, то я його сапогом під сраку та потім лєкцію читаю про тє шо тролінг у хаті надо прєкращать бо буде больно. І шо, я должєн йому говоріть "Полкан сука не срать підлозі тчк"?

Да, но твітер Толік мєні открив, так шо я туди можє тоже щось буду струячить. Ось він - http://twitter.com/g_abizyanov

Ото я начінаю масову єкспансію на простори інтернета, так шо ховайтесь. Наконєц-то сволочь Толік знайшов 5 мінут шоб зробить мєні ЖЖ - це тіпа оцей журнал. А так як я тепер модний та освічений блогер, то буду тут давати сваї совєти по поводу. Ну і також скоро буде ще одна мулька - твітер, а потім може Толян зробить ще щось такє.